понеділок, 11 листопада 2013 р.

Батькам про насильство

Поради батькам про насильство в сім’ї.
Що ми зазвичай розуміємо під насильством?
Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством.
Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо жертвами.
Виявляється, насильство – це ще й:
  •  Погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;
  •  Невиразні погрози, як-от: «ти в мене дограєшся!»;
  •  Погрози піти, забрати дітей, не давати грошей подати на розлучення, розповісти про щось;
  •  Заподіяння шкоди домашнім тваринам ( щоб помститися партнеру);
  •  Ламання та знищення особистих речей;
  •  Використання брутальних слів, лайка;
  •  Принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;
  •  Контролювання, обмеження в спілкуванні, стеження;
  •  Заборона лягати спати, або насильне позбавлення сну;
  •  Звинувачування у всіх проблемах;
  •  Критикування думок, почуттів, дій;
  •  Поводження із ним/нею як із прислугою;
  •  Ігнорування.
Насильством щодо дітей слід вважати:
  •  Нехтування дитиною;
  •  Нехтування обов’язків стосовно дитини;
  •  Відсутність в сім’ї доброзичливої атмосфери;
  •  Недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;
  •  Втягування дитини в з’ясування стосунків між батьками та використання її з метою шантажу;
  •  Недостатнє задоволення дитини в їжі,одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки матеріально спроможні зробити це;
  •  Використання алкоголю до втрати самоконтролю над дітьми;
  •  Нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.
Не складно помітити, що все це не рідкість у наших сім’ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не замислюємось над тим, як це може вплинути на нас самих і наших дітей.  Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як відстояти свою позицію. Їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.
                                                              Пам’ятайте!
    По-справжньому допомогти дитині ви зможете тоді, коли допоможете собі.
    Припинити домашнє насильство можна, навчившись поважати іншу думку, інші індивідуальні особливості, інший стиль поведінки.
    Це тільки деякі поради. Спробуйте скористатися ними або знаходьте свої. Не впадайте в розпач, коли щось не виходить. З часом у вас буде виходити краще і краще.
Все у ваших руках.

Від вас залежить, чи залишиться все як було, чи зміниться на краще.


Немає коментарів:

Дописати коментар